Після вироблення сировини з бокситної бази на станції «Растущая», яку наше підприємство використовувало багато років, ЗАК був змушений повністю перейти на імпортні закупівлі. При цьому ми зіштовхнулися зі складнощами через нестабільну якість бокситів. Сьогодні на комбінаті розглядається інвестиційний проєкт, який може вирішити цю проблему та зробити виробництво ефективнішим. Це проєкт зі збагачення бокситів. Про нього ми поговорили із заступником Голови правління Павлом Жлуденком.

– Павле Віталійовичу, днями Голова наглядової ради представив на розгляд певного кола фахівців презентацію інвестиційного проєкту «Удосконалення технологічного процесу агломерації на Запорізькому абразивному комбінаті під час виробництва коричневого електрокорунду». Це проєкт зі збагачення бокситів, до якого ви маєте безпосереднє відношення. Розкажіть, будь ласка, чому він важливий для нас?

– Справа в тому, що комбінат все частіше стикається з проблемою якості сировини для випуску готової продукції. Зокрема це стосується бокситів. Зазначу, що схожа проблема є і в інших підприємств, у вугільній, наприклад, чи у гірській промисловості, – така тенденція спостерігається через масову розробку сировинних матеріалів.

Використання сировини з відхиленням від якості призводить до погіршення технологічного процесу, до зниження продуктивності печей, збільшення технологічних простоїв через ремонт обладнання та як наслідок – до погіршення техніко-економічних показників продукції, які безпосередньо впливають на рентабельність підприємства.

Для того, щоб досягти постійної якості шліфзерна, нам треба мати стабільну якість вихідних матеріалів. Виробництво не може в повній мірі впливати на зміну якісних характеристик шліфматеріалів. Тому для нас дуже важливо використовувати сировину стабільної якості. І збагачення бокситів дозволить нам цього досягти.

– Як народився і розвивався задум зі збагачення бокситів?

– Спочатку перед нами стояло завдання знайти відновник, альтернативний нафтококсу. Раніше, як ви знаєте, на комбінаті при виробництві електрокорунду використовувався антрацит, зараз через відсутність його постачання – нафтококс, який завозиться з-за кордону. У процесі підготовки інформації стосовно матеріалів, альтернативних нафтококсу, якою ми займалися з головним технологом Олегом Сезоненком, стало зрозуміло, що потрібно звернути увагу на якість бокситу, що використовується. Ми вивчили великий масив літературних даних з цієї теми, починаючи ще з 50-х років минулого століття, взяли до уваги аналітичні дані минулих років по нашому підприємству, порівняли їх із показниками, які маємо сьогодні, проаналізували всю цю інформацію та підготували зведення, яке дозволило розрахувати економічну доцільність збагачення.

– Якого висновку ви дійшли, аналізуючи зібрану інформацію?

– Наша оцінка даних, а потім і попередній економічний аналіз показали, що збагачення бокситу дасть нам сировину зі стабільними якісними показниками, з якої ми зможемо виробляти товарну продукцію кращої якості, у результаті підвищимо рентабельність та зможемо вийти на стабільний прибуток.

– Чи може забезпечити стабільну якість купівля бокситів у одного постачальника?

– Навіть у одного постачальника якість бокситу може бути різною. Тому що, як правило, постачальники мають кілька родовищ, і вони можуть комбінувати свою продукцію. Та й залежати від одного постачальника виробництво не повинно, у цьому є ризики.

– Яким чином проводиться збагачення бокситів?

– Способів збагачення бокситів існує декілька. Наприклад, є промивання, флотація, хімічне збагачення, магнітний поділ. Суть будь-якого з них – видалити з бокситу непотрібні домішки чи знизити їх вміст до допустимих значень.

– Тобто який би за своїми характеристиками не був боксит, ми зможемо привести його склад до потрібних нам показників?

– Так. Основний показник у бокситах – це оксид алюмінію. У бокситах, які ми використовуємо, є й інші компоненти, наприклад, оксиди кремнію, титану, кальцію, які значно впливають на якісні характеристики нашої товарної продукції та на роботу печей плавки електрокорунду в цілому. Наявність цих компонентів може призводити до підвищеного навантаження на елементи печі, а також на інше обладнання, що використовується у технологічній схемі виробництва. Збагачення бокситів дозволить нам, грубо кажучи, в якомусь бокситі прибрати оксид кремнію, ще в якомусь – оксид кальцію тощо. І отримати на виході матеріал стабільної якості.

– Який із способів збагачення бокситів ви вважаєте найбільш прийнятним для нас?

– Усі вони мають свої плюси та мінуси, свої нюанси. Одні, наприклад, видаляють дрібні складові, інші для якісного збагачення використовують подрібнення. Хімічне збагачення вимагає великих фінансових вкладень, оскільки може вплинути на довкілля; магнітні сепаратори можуть видаляти металеві включення; при використанні мокрого збагачення (за допомогою води) потрібні ще сушарки або кальцинатори тощо.

Ми розглядаємо різні варіанти. У тому числі варіант комплексного збагачення, з використанням не одного, а двох-трьох способів.

– Що ми отримаємо у результаті?

– У результаті ми матимемо хороший економічний ефект. Тому що знизиться витрата електроенергії на 1 тонну продукції, що випускається. Ми отримаємо якісний матеріал на виході, і не просто якісний, а стабільної якості. При цьому з великою ймовірністю можна говорити про те, що ця якість задовольнить усіх споживачів і нашому виробництву не потрібно буде сортувати продукцію, що випускається. Надалі можливо розглядання питання про збільшення ціни реалізації продукції, що позитивно вплине на її рентабельність. А стабільний прибуток дозволить нам розвиватися.

До речі, впровадження проєкту зі збагачення бокситів дозволить нам також переробляти попутні продукти, які зараз утворюються в процесі виробництва. Наприклад, ті, які за фактом є товарною продукцією, але не мають попиту у споживачів, або які через свій непостійний хімічний та фракційний склад реалізуються за невисокою ціною. Їх можна збагатити та на виході отримати якісні продукти.

– На базі якої дільниці можна було б збагачувати боксити?

– Для того щоб вирішити, де саме краще збагачувати боксити, необхідно окремо прораховувати економічну доцільність. На території комбінату є місце для розміщення. Я вважаю, що найдоцільніше було б займатися збагаченням бокситів біля аглодільниці. Зараз ми вивільняємо там площу. Чи достатньо її буде – стане зрозуміло після більш детального опрацювання проєкту. Можна розглядати також територію нашої бокситної бази на «Растущей».

– А на місці розробки бокситів?

– Це дуже доцільний варіант, тому що в результаті збагачення утворюватимуться «побічні» продукти, тобто ті, що видаляються з бокситів: кремній, титан, кальцій та інші. Збагачений боксит, без цих матеріалів, має меншу вагу та об’єм, що дозволяє знизити витрати на логістику. Тобто в такому разі нам потрібно менше сировини перевозити морським та залізничним транспортом. Що означає зниження пов’язаних із цим матеріальних витрат.

Тому, як я вже сказав, визначення місця має проводитись на підставі детальних економічних розрахунків.

– Чи є виробництва зі збагачення бокситів на території України?

– Наскільки я знаю, ні. В Україні не так багато родовищ бокситів, але вони є, біля Кривого Рогу, наприклад. Вони мають свої якісні особливості, але їх можна розглядати при ухваленні рішення про розміщення дільниці зі збагачення. До речі, боксити родовищ, які є на території України, свого часу випробували на нашому підприємстві.

– Із яким результатом?

– Усі вони можуть бути використані у нас у виробництві. Інша річ, що є нюанси з видобутку. Ці родовища не розроблено.

– Які ще українські підприємства використовують боксити у своїй роботі?

– Окрім нас – Миколаївський глиноземний завод. Раніше їх використовував ще Запорізький алюмінієвий комбінат. Ось, в принципі, мабуть, і все.

– На даний момент зроблено приблизну оцінку економічного ефекту від впровадження проєкту. Які кроки будуть далі?

– Перший крок, який ми вже зробили, – це відновлення роботи на комбінаті комітету з технічного переоснащення. Далі необхідно виконувати проєктні роботи, техніко-економічне обґрунтування, виконувати більш детальні розрахунки. Потрібно визначити постачальника, з яким працюватимемо надалі, визначити місце розміщення цієї дільниці тощо.

– Чи можливе все це без залучення інвестицій ззовні? Чи може комбінат сам впровадити цей проєкт?

– Думаю, на цей час ми не маємо таких фінансових можливостей, щоб забезпечити інвестиційні проєкти, тому потрібне залучення додаткових коштів. Але у нас є можливість удосконалити існуючі схеми підготовки сировини.

– Тобто зараз його подальше життя в певній мірі залежить від того, чи знайдемо інвестиції? Чи ми почнемо займатися ним у будь-якому випадку?

– Я впевнений, що цей проєкт потрібно розглядати в обов’язковому порядку, тому що навіть ті попередні розрахунки, які виконані наразі, підтверджують, що проєкт принесе позитивний економічний ефект. Так, він залежатиме від ціни на електроенергію, інших чинників, на які ми не можемо вплинути. Але використання якісної сировини при виробництві абразивів призведе до покращення якісних характеристик нашої товарної продукції, що в результаті позитивно позначиться на місці, яке займає ЗАК на світовому ринку. Коли підприємство має стабільну якість, обсяги, це сприяє довгостроковій співпраці і неминуче приносить необхідний для подальшого розвитку дохід, що дає можливість для реалізації інших амбітних планів.

– Чи є на комбінаті фахівці, які можуть впровадити проєкт у життя?

– Це новий для комбінату напрямок, і у тих фахівців, які тут працюють, досвіду роботи зі збагачення у гірничорудній промисловості або немає, або дуже мало. У збагаченні бокситів, я впевнений, – точно немає. Тому надалі нам потрібно буде залучати до проєкту і науковців, і працівників, які мають досвід у збагаченні бокситів, або займалися чимось подібним.

– Які цілі та завдання стоять перед комітетом з технічного переоснащення?

– До нього включено всіх головних фахівців нашого підприємства. Комітет із технічного переоснащення займається питаннями модернізації наявного устаткування, переоснащенням чи удосконаленням виробничих ліній, роботою над проєктами з подальшого розвитку нашого підприємства.

– Тобто не лише проєктом зі збагачення бокситів.

– Так, розглядаються різні проєкти та вектори руху. Справа в тому, що зараз комбінат працює лише в одному напрямку. При цьому ми маємо багато вільних площ, на яких можна розташувати додаткові виробництва, затребувані на ринку. Наприклад, дільницю для виробництва будівельних матеріалів чи навіть для вирощування квітів.

– Свого часу таке було.

– Так, і це була якась підмога для комбінату, для працівників. Я думаю, що найближчим часом ми будемо працювати в цьому напрямку. Причому ми націлені не стільки на отримання додаткового продукту як другорядного виробництва, скільки на отримання додаткового прибутку для нашого підприємства. Розглядаємо різні амбітні проєкти. Але кожен проєкт має бути підкріплений економічними розрахунками.

– Хто безпосередньо курирує проєкт зі збагачення бокситів?

– Його курирує Голова наглядової ради Максим Леонідович Білявський. Я, заступник Голови правління Дмитро Юрійович Гармаш та головний технолог Олег Миколайович Сезоненко беремо в ньому безпосередню участь.

– За сприятливого розкладу, тобто за наявності інвестицій, інших необхідних інструментів, у який термін, на вашу думку, ми могли б запровадити цей проєкт від початку та до випуску продукції?

– Я думаю, що для впровадження повного циклу буде потрібно не менше двох років. Але вже найближчим часом ми плануємо удосконалення існуючої схеми підготовки сировини.

– Зараз плавка електрокорунду ведеться двома печами. Відповідно, потреба у сировинних матеріалах суттєво зросла. Як справляється виробництво?

– Так, із 7 березня ми працюємо двома печами. Відповідно, потреба у сировині, у тому ж бокситі, у нас збільшилася. Як і збільшилося навантаження на персонал і на обладнання, особливо на аглодільниці. Потреба в обслуговуванні та ремонтах обладнання зросла.

– Ви вже сказали, що збагачення бокситів добре позначиться на продуктивності печей плавки електрокорунду. А чи вплине воно на роботу аглодільниці?

– Звісно. У позитивний бік. Справа в тому, що зараз на комбінат надходять боксити нестабільної якості, їх фракції суттєво відрізняються між собою – від піску до кусків розміром 200-300 міліметрів, а іноді й більше. Для їх підготовки до використання у виробництві потрібне різне обладнання. А у нас є тільки одна лінія підготовки, і вона не змінюється в залежності від характеристик бокситу від поставки до поставки. Коли ми збагачуватимемо боксити, їх фракційний склад на виході буде стабільним. Відповідно, знос дробильно-сортувального обладнання зменшиться. Я думаю, що після збагачення боксит матиме не тільки постійний хімічний, а й постійний фракційний склад. Фракція буде невеликою, матеріал буде більш сипкий, і тому знизиться навантаження не тільки на дробарку, а й на вантажопідйомні механізми, такі як крани та грейфери, – вони менше виходитимуть з ладу і вимагатимуть менше відповідних фінансових вкладень.

– Ви називаєте проєкт зі збагачення амбітним проєктом. Капітальний ремонт печі плавки – це теж певною мірою амбітний проєкт, але ми його подужали.

– Капремонт печі – це був складний проєкт, але стандартний для нас. Він проводиться з певною періодичністю, й у нас є для цього досвід, напрацювання, фахівці. А коли впроваджується нове виробництво, то це є виклик для всіх наших фахівців – механіків, електриків, енергетиків, – для всіх абсолютно це виклик. Але я сподіваюся, ми з ним теж упораємося.